145 гпк

31.03.2019 Выкл. Автор admin

Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 145. Скасування заходів забезпечення позову

1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.

3. У разі надання відповідачем до суду документа, який підтверджує здійснене ним забезпечення позову у відповідності до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

5. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження — вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

10. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

12. Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

13. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10 липня 2007 р.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П.- головуючого, Кота О.В. Шевчук С.Р., за участю представників сторін: позивача –Рибіцького В.М. дов. б/н від 9.01.2007 року та відповідача –Козлової О.С. дов. №1591 від 18.10.2006 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ «Акме-плюс» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2007 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ТОВ «Акме-плюс» до КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» про стягнення суми та за зустрічним позовом КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» до ТОВ «Акме-плюс» про стягнення суми,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 22 липня 2005 року у даній справі у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю.

Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2005 року та постановою Вищого господарського суду України від 19 січня 2006 року.

У жовтні 2006 року ТОВ «Акме-плюс» звернулось до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 22 липня 2005 року за нововиявленими обставинами, в якому позивач просить суд скасувати повністю рішення суду та розглянути справу на загальних підставах за правилами, встановленими ГПК України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 5 лютого 2007 року заяву ТОВ «Акме-плюс» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 22 липня 2005 року –без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2007 року апеляційну скаргу ТОВ «Акме-плюс» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 5 лютого 2007 року — без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що обставини, на які посилається ТОВ «Акме-плюс», не містять ознак нововиявлених обставин в розумінні ст. 112 ГПК України.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 5 лютого 2007 року і ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2007 року, а справу передати для розгляду до господарського суду першої інстанції.

Стверджує, що апеляційним господарським судом порушено положення ст. 22, 38, 43, 101, 112 ГПК України, оскільки суд не дослідив та не дав правової оцінки обставинам (доказам), які мають істотне значення для повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи, які не могли бути відомі позивачу підчас винесення рішення від 22 липня 2005 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено судом, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами мотивована тим, що після прийняття судом рішення у даній справі представнику ТОВ «Акме-плюс» стало відомо, що 15 березня 2006 року Київським апеляційним господарським судом винесено постанову у справі №40/373 за позовом заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України до будинку відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами, Комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» та будинку відпочинку «Межигір’я» про визнання недійсним договору оренди № 9/2000 від 1 лютого 2000 року щодо користування корпусом 21 будинку відпочинку «Пуща-Водиця», розташованого в с.Межигір’я Вишгородського району Київської області, укладеного між будинком відпочинку «Пуща-Водиця» та Генеральною дирекцією Київської міської державної адміністрації з обслуговування іноземних представництв.

Крім того, заявник стверджує, що йому стало відомо, що відповідач за первісним позовом у справі №36/145-17/354 в односторонньому порядку змінив умови п. 2 додаткової угоди №1 від 15 вересня 2000 року до договору оренди №9/2000 від 26 січня 2000 року і неправомірно розпочав та доручив реконструкцію об’єкта, без будь-якого узгодження його характеру і обсягів з Орендодавцем. Внаслідок чого відповідач за первісним позовом, з порушенням умов договору оренди, своїми неправомірними діями після проведення відповідного тендерного засідання доручив, а позивач, будучи необізнаним про умови і законність укладення договору оренди, прийняв на себе зобов’язання по реконструкції об’єкту на підставі Договору генпідряду №112/01 від 12 квітня 2001 року та проектних рішень замовника, що в подальшому спричинило ТОВ «Акме-плюс» значних матеріальних та моральних збитків .

На думку заявника, зазначені обставини є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.

Статтею 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Таким чином, обов’язковою умовою, за наявності якої суд може визнати ту чи іншу обставину, яка була невідома заявнику та суду, ново виявленою, є наявність цієї обставини на час розгляду справи та на момент прийняття рішення у справі.

Встановлено, що обставини, на які посилається заявник, виникли після прийняття рішення у справі.

Відтак, зазначені у заяві ТОВ «Акме-плюс» обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України, а є новими доказами з тих підстав, що обставина, зазначена у заяві як нововиявлена, не існувала на момент вирішення спору по суті та прийняття рішення у справі.

З огляду на викладене, суди підставно відмовили у перегляді рішення за нововиявленими обставинами, оскільки факт наявності таких обставин заявником в розумінні ст. 112 ГПК України доведено не було.

Крім того, зазначена обставина не має істотного впливу на правильність вирішення спору у даній справі.

Відтак, враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що суди повно та всебічно дослідили всі обставини справи, дали їм вірну юридичну оцінку та прийняли законні й обґрунтовані рішення, останні скасуванню чи зміні не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 –111 9 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2007 року — без зміни.

Статья 145. Обжалование определений суда об обеспечении иска

СТ 145 ГПК РФ

1. На все определения суда об обеспечении иска может быть подана частная жалоба.

2. В случае, если определение суда об обеспечении иска было вынесено без извещения лица, подавшего жалобу, срок подачи жалобы исчисляется со дня, когда такому лицу стало известно это определение.

3. Подача частной жалобы на определение суда об обеспечении иска не приостанавливает исполнение этого определения. Подача частной жалобы на определение суда об отмене обеспечения иска или о замене одних мер по обеспечению иска другими мерами по обеспечению иска приостанавливает исполнение определения суда.

Комментарий к Статье 145 Гражданского процессуального кодекса

Комментируемой статьей установлено право на обжалование определений суда об обеспечении иска.

Согласно ч. 1 комментируемой статьи, на все определения суда об обеспечении иска может быть подана частная жалоба.

В соответствии с ч. 2 комментируемой статьи в случае, если определение суда об обеспечении иска было вынесено без извещения лица, подавшего жалобу, срок подачи жалобы исчисляется со дня, когда такому лицу стало известно это определение.

В силу ч. 3 комментируемой статьи подача частной жалобы на определение суда об обеспечении иска не приостанавливает исполнение этого определения. Подача частной жалобы на определение суда об отмене обеспечения иска или о замене одних мер по обеспечению иска другими мерами по обеспечению иска приостанавливает исполнение определения суда.

Пунктом 34 Постановления Пленума Верховного Суда РФ от 24 июня 2008 г. N 11 «О подготовке гражданских дел к судебному разбирательству» (ред. от 9 февраля 2012 г.) разъяснено, что «определение о проведении подготовки к судебному разбирательству и другие определения, вынесенные в связи с подготовкой, обжалованию не подлежат, поскольку не исключают возможность дальнейшего движения дела, за исключением определений об обеспечении иска, об отказе в обеспечении доказательств, о приостановлении, прекращении производства по делу, об оставлении заявления без рассмотрения (статьи 65, 145, часть 5 статьи 152 ГПК РФ)» .
———————————
Российская газета. 2008. N 140.

Статья 145 ГПК РФ. Обжалование определений суда об обеспечении иска (действующая редакция)

1. На все определения суда об обеспечении иска может быть подана частная жалоба.

2. В случае, если определение суда об обеспечении иска было вынесено без извещения лица, подавшего жалобу, срок подачи жалобы исчисляется со дня, когда такому лицу стало известно это определение.

3. Подача частной жалобы на определение суда об обеспечении иска не приостанавливает исполнение этого определения. Подача частной жалобы на определение суда об отмене обеспечения иска или о замене одних мер по обеспечению иска другими мерами по обеспечению иска приостанавливает исполнение определения суда.

  • URL
  • HTML
  • BB-код
  • Текст

Комментарий к ст. 145 ГПК РФ

1. Определения по вопросам обеспечения иска, могут быть обжалованы в апелляционном порядке сторонами и другими лицами, участвующими в деле.

2. На незаконное или необоснованное определение суда по вопросу обеспечения иска представление приносит прокурор или заместитель прокурора. Помощники прокуроров, прокуроры управлений и отделов могут приносить представления только по делам, в рассмотрении которых они участвовали.

3. Частные жалобы и представления приносятся через суд, вынесший определение. Подача частной жалобы или представления непосредственно в апелляционную инстанцию не является препятствием для рассмотрения частной жалобы или представления.

4. См. также комментарий к ст. ст. 331, 262 ГПК РФ.

Гражданский Процессуальный Кодекс Республики Беларусь
Статья 145. Доставка и вручение судебной корреспонденции

Судебная корреспонденция – судебные повестки и извещения, процессуальные и судебные документы – доставляется по почте заказным письмом (или через уполномоченное судом лицо) и вручается лично адресату под расписку на уведомлении о вручении, которое подлежит возврату в суд с отметкой о времени вручения.

Судебная корреспонденция для юридических лиц вручается их работникам, в служебные обязанности которых входит получение почтовых отправлений.

Судья может выдать судебную повестку или извещение на руки одной из сторон с ее согласия для вручения другой стороне, свидетелям и другим извещаемым или вызываемым в суд лицам.

Процессуальные и судебные документы, судебные повестки и извещения могут вручаться адресатам также в помещении суда.

Представители сторон и других юридически заинтересованных в исходе дела лиц могут вручать друг другу процессуальные документы под расписку о вручении с указанием времени вручения.

В предусмотренных законом случаях извещение или вызов в суд производятся путем публикации в печати. Публикация в печати является надлежащим извещением или вызовом.

Смотрите еще:

  • Без страховки канатоходец Проход канатоходца без страховки между высотками «Грозный-Сити» попал на видео Потомственный дагестанский канатоходец Расул Абакаров без страховки прошел по тросу длиной 55 метров, закрепленному на высоте 145 метров между высотками «Грозный-Сити», пишет […]
  • Пп1 п 3 ст 169 нк рф Ст. 169 НК РФ (2017-2018): вопросы и ответы Ст. 169 НК РФ: официальный текст Ст. 169 НК РФ: вопросы и ответы Ст. 169 НК РФ рассказывает о счете-фактуре — документе, неразрывно связанном с НДС. Новшества, дополняющие и упрощающие ее применение, вносятся в […]
  • Статьи 145 1 ук рф Статья 145.1. Невыплата заработной платы, пенсий, стипендий, пособий и иных выплат 1. Частичная невыплата свыше трех месяцев заработной платы, пенсий, стипендий, пособий и иных установленных законом выплат, совершенная из корыстной или иной личной […]